Столична влада хоче перерахувати жителів хрущівок: в мерії пояснили, навіщо

Десятки, а то і сотні, п'ятиповерхівок в столиці вже більше схожі на експонати музею. Тріщини в стінах, плями від затоплень на даху та у підвалах, крихкі козирки на під'їздах – це жорсткі реалії, з якими вимушені миритися місцеві мешканці. А на шляху до обіцяної реконструкції хрущівок, які вже давно відбули свій строк експлуатації, поки не було жодних конкретних дій. Та на Постійній комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, що відбулася 5 лютого, нарешті був зроблений перший вагомий крок у цьому питанні.

Мають вкластися у 2 місяці

Повторний розгляд проекту рішення Київської міської ради "Про здійснення інвентаризації застарілого житлового фонду в м. Києві", на відміну від чималої кількості спірних питань, здобув одноголосну підтримку членів комісії.

"Аби у подальшому забезпечити комплексну реконструкцію хрущівок, потрібно здійснити відповідну інвентаризацію. Це допоможе швидше створити об’єктивну картину і, тим самим, наблизитися до початку процесу реконструкції", – зазначає депутат Київради Ольга Балицька.

Згідно з вересневим документом від 11.09.2018 №08/231-2794/ПР, інвентаризація охопить цілу низку питань – від площі житлових будинків до кількості осіб, які є власниками або там проживають.

Строки інвентаризації, як зазначено у проекті, обіцяють бути дуже стислими – весь цей процес не має перевищувати двомісячний термін з дня прийняття рішення.

Подальша доля цього питання вирішуватиметься на пленарному засіданні Київради.

У Києві – багатотисячна "армія" ретро-хрущівок

Як вдалося дізнатися Знай.ua, кількість будинків "під знесення" в столиці перевищує позначку у 5 тисяч.

"Відповідно до інформації, наданої Департаментом житлово-комунальної інфраструктури, кількість будинків для комплексної реконструкції кварталів по місту Києву становить понад 5 тисяч. Застарілий житловий фонд – це сукупність об’єктів житла, крім садибної забудови, граничний строк експлуатації яких збіг або знос основних конструкційних елементів яких становить не менше 60 %", – розповідає перший заступник директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Олена Марченко.

Що робити мешканцям, аби не потрапити в халепу?

За словами Олени Марченко, джерелом фінансування реконструкції є кошти інвесторів, фондів реконструкції, державного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених Законом.

"На жаль, на сьогоднішній день з держбюджету гроші на це не виділяються, а місцеві бюджети не в змозі вирішити проблему лише за рахунок власних коштів. Коштів, що виділяються, вистачає на поточний ремонт того чи іншого об'єкта, але не на капітальний ремонт всього застарілого житлового фонду", – зазначає провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда.

Обов'язковою умовою для початку процесу "знесення-будування" є підпис усіх без виключення власників квартир в будинку, що підлягає знесенню. Наступним етапом є укладання договорів, які інвестор-забудовник укладає з кожним власником цих приміщень.

"Всі умови та терміни відселення й компенсацій зазначаються в договорі з забудовником. Для того щоб не потрапити у "халепу", громадянам треба уважно вивчати умови запропонованих договорів, звертати увагу на історію та репутацію забудовника та обов’язково радитись з фахівцями до підписання", – відзначає провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда.

І варто пам’ятати, що жодних додаткових витрат в процесі відселення мешканці застарілого житлового фонду нести не мають.

Раніше Знай.ua писав, що парковка перетвориться на справжнє випробування: на українські вулиці вийшли "наглядачі".

Також Знай.ua повідомляв про Шулявський міст,що остаточно "втомився": названо дату демонтажу.